Епоха дефіциту та торгових війн: Аналіз ключових подій тижня (2–8 лютого)

Перший тиждень лютого 2026 року чітко окреслив прірву між українським та світовим ринками. Глобальна економіка входить у фазу активного росту (ціни у США та ЄС йдуть вгору, світові гіганти звітують про прибутки). Натомість український ринок перетворився на поле битви за ресурси: рекордний вивіз брухту змусив уряд діяти радикально, а феросплавна галузь опинилася за крок від зникнення через тарифи на світло.

Ми систематизували понад 40 інфоприводів тижня, проаналізували митні бази та фінансові звіти, щоб виділити головне для вашого бізнесу.

БИТВА ЗА СИРОВИНУ: БРУХТ І ДЕРЖАВНА ПОЗИЦІЯ

Найгучнішою темою тижня стала фінальна статистика експорту брухту за 2025 рік. Цифри пояснюють, чому уряд з 1 січня 2026 року пішов на жорсткі заходи.

“Втеча” сировини: Цифри

За нашими розрахунками, за підсумками 2025 року експорт брухту з України сягнув 448,7 тис. тонн.

• Динаміка: +53% рік до року. Це абсолютний максимум за останні 4 роки.
• Куди вивезли: 76,6% обсягу пішло до Польщі (343,6 тис. т).
• Схема: Аналіз ринку показує, що Польща часто виступала транзитним хабом. Брухт вивозився в ЄС без сплати мита (€180/т), а звідти міг реекспортуватися до Туреччини чи Індії.

Економічна логіка заборони

З 1 січня 2026 року діє фактична заборона на експорт (“нульова квота”).

Аналітика SteelStream: Економічний ефект очевидний: одна тонна брухту, перероблена в Україні, генерує для бюджету 14–15 тис. грн податків (зарплати, енергія, логістика, ПДВ з готової продукції). При експорті сировини держава отримувала копійки (близько 100 грн з тонни). Для заводів без власних копалин («Інтерпайп», «Дніпроспецсталь») це рішення є питанням виживання в умовах дорогої електроенергії.

Глобальний контекст: Вугілля стає “золотим”

Поки ми рахуємо брухт, Індія оголосила коксівне вугілля “критично важливою копалиною”. Країна імпортує 95% вугілля і хоче змінити це через держпідтримку. Сигнал для України: Глобальна боротьба за сировину загострюється. Ми ж імпортували 700 тис. т коксу (+6%), потрапляючи в залежність від імпорту (переважно з Польщі).

ГРОШІ ГІГАНТІВ: ПОДАТКИ ПОПРИ ВІЙНУ

Українські металургійні холдинги опублікували звіти за 2025 рік. Цифри свідчать про колосальну стійкість сектору, який залишається фундаментом бюджету.

Таблиця 1. Вклад металургів у економіку України (2025 рік)

Парадокс тижня: Компанії платять більше податків, але фізичне виробництво падає через обстріли та блекаути.

• «Запоріжсталь» (січень 2026): Сталь -15,8%, Чавун -20,4% (через зупинки печей).
• «Запоріжкокс» (січень 2026): Виробництво -19,7%.

Інсайт: Галузь працює на межі рентабельності. Якщо держава не втрутиться в ситуацію з тарифами на енергію (про що просить УкрФА), податкова база 2026 року може обвалитися.

ГЕОПОЛІТИКА ТА ЦІНИ: ЗАХІД ДИКТУЄ ПРАВИЛА

Поки Україна вирішує внутрішні проблеми, у світі формується новий ціновий ландшафт, який вплине на наш експорт.

🇺🇸 США: Nucor жене ціни вгору

Третю тиждень поспіль корпорація Nucor (США) підіймає ціни.

• Ціна HRC: $970 за коротку тонну (+$5 за тиждень).
• Тренд: Попит стабільний, сервісні центри заповнюють склади. Відвантаження сталі в США за рік зросли на 4,9%. Це відкриває вікно для українського чавуну.

Трамп перекроює карти

• Індія: Отримала зниження тарифів (до 18%) в обмін на відмову від російської нафти.
• ЄС: Готує повну заборону на імпорт російської сталі (включно зі слябами). Це шанс для українських напівфабрикатів зайняти місце росіян у Бельгії та Італії.

🌏 Азія та Європа

• Туреччина: Експорт сталі зріс на 12,5%, імпорт — на 8,6%. Туреччина залишається головним конкурентом України на ринках ЄС.
• ArcelorMittal (Global): Звітує про чистий прибуток $3,1 млрд. Компанія бачить позитив у 2026 році завдяки новим митам та росту попиту.

ВНУТРІШНІЙ РИНОК: БУДІВНИЦТВО ОЖИВАЄ

Попри війну, будівельний сектор України демонструє ознаки життя, що підтримує попит на арматуру.

• Статистика: Обсяг будівельних робіт у 2025 році зріс на 12%. Драйвер — нежитлове будівництво (+27%) та інфраструктура.
• Ціни в Україні (Січень):
  • Арматура та швелер: +2,7%.
  • Лист г/к: +2,6%.
  • Труби: +2,5%.

Проблема імпорту: Україна потрапляє в залежність від імпортного прокату. Імпорт довгого прокату (кутики, балки) зріс на 58,6% за рік! Ми купуємо у Туреччини та Китаю те, що могли б виробляти самі, якби не енергетичні обмеження.

⚡ ЕНЕРГЕТИКА: ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ

Асоціація феросплавників (УкрФА) зробила найтривожнішу заяву тижня.

• Ситуація: Частка електроенергії у собівартості продукції досягла 40%.
• Загроза: Повна зупинка Нікопольського заводу феросплавів та інших підприємств через нові прайс-кепи (15 тис. грн/МВт·год).
• Рішення: Бізнес просить запровадити “пілотний режим” держпідтримки (аналог європейських дотацій) та пільгові тарифи. Без цього Україна втратить ще одну експортну галузь.

🔮 ПРОГНОЗ STEELSTREAM (12–18 ЛЮТОГО)

Ми проаналізували всі фактори (ріст Nucor, зупинка блюмінгу АМКР, дефіцит енергії) і даємо прогноз на наступний тиждень.

Таблиця 2. Прогноз ринкових індикаторів

Рекомендації для бізнесу

1. Будівельникам: Час “зимових знижок” закінчився. Ціни на арматуру та труби пішли вгору. Фіксуйте вартість матеріалів під весняні проєкти зараз.
2. Виробникам металоконструкцій: Зверніть увагу на імпортний профільний прокат (балка, швелер). Через ріст цін у Туреччині та логістику він подорожчає швидше за український.
3. Експортерам: Уважно слідкуйте за новими санкціями ЄС проти РФ. Це може відкрити нові ніші для слябів та чавуну вже у лютому.

Висновок SteelStream: Тиждень 2–8 лютого показав, що українська металургія тримається на трьох “китах”: експорті в США/ЄС, податковому патріотизмі власників та надії на розуміння держави в питаннях енергетики. Лютий буде місяцем росту цін.

Матеріал підготовлено аналітичною групою SteelStream на основі даних митної статистики, біржових зведень та фінансової звітності підприємств.